Походження села
І версія: за "Історією України-Русі” М. Грушевського племена уличів і дулібів оселилися на берегах річки Дністра-Колодниці. ІІ версія: після зруйнування міста Бича в 1240 році частина жителів переселилась в долині річки Колодниця і заснувала село Уличне, а інша частина, гнана тарарами, осіла в долині річки Тисмениця і заснувала місто Дрогобич.
Географічне положення
Село розташоване на південній окраїні Дрогобицького району. Абсолютна висота над рівнем моря становить 300-400 м Територія села знаходиться в зоні мішаних лісів Населення становить 4500 чоловік
Поділ (склад) села
Жителі села зручно користуються старими назвами місцевості, а саме:
Нетеча
Гора
Кінець
Грець
Бобівці
Гасендорф
Кривий
Гірнянська Дорога
Горбок
Яцьків
Кути
Городище
Метещі
Болоні
Лани
Капусний
Вишка
Закичірка
Бистра
Промисел
Зруб
Головчина
Діброва
Мельницька Гора
Млинівка
Гора – підвищена частина села у порівнянні з Нетечею Яцьків Горішній і Долішній – походить від прізвища багатого господаря Яцкевича. Бобівці – вперші на цій території почали садити боби. Кривий – від прізвища богача. Йдучи на панщину, люди казали: "Йду до Кривого” Ярець – розташований вздовж глибокого яру. Гірнянська дорога – у 1910 році через вулицю, що вела в село Гірне, проклали дорогу, вздовж якої люди побудували оселі.
Гасендорф
У 1772 році в село приїхало 20 сімей німецьких колоністів. Ці сім’ї одержали землю в південно-західній частині села, де побудували свої житла і церкву. Так виникла нова вулиця Гасендорф, що означає сільська вулиця.Цю місцевість ще називають Межинімцями.
Товариство "Просвіта” та іншіУ 30-ті роки різко зросла національна свідомість наших односельчан, які виношували ідеї державності. Уже в 1931 р діяли "Добробут”, "Сокіл”. На Яцькові діяла стара читальна. На Горі, навпроти церкви, діяла друга читальня, осередок "Просвіта”. З 1934 року під керівництвом Б. Кульчицького просвітницьку роботу проводило товариство "Рідна школа”
Згадки про церквуНайдавніші відомості про церкву походять з 1515 року. Перша дерев’яна церква згоріла у 1831 році. У 1848 році на її місці звели нову, яка також згоріла від блискавки 14 червня 1891 року. Окраса і гордість селаВ 1904 році архітектор Василь Нагірний розробив проект нової мурованої церкви, будівництво якої завершили в 1910 році стараннями о. Олекси Гоцького. Церкву збудували на горі. Це був кінець села, який тепер став центром. В 1933 році прикрашена та вивінувана парохом Данилом Бодревичем. В 1936 році освячена епископом Йосафатом Коциловським. З 1990 року оздоблювалась ззовні та продовжує оздоблюватись всередині завдяки старанням о. Євгена Кохана.
Перша світова війнаНаше село пам’ятає події Першої Світової війни. В 1915 році бій проходив на Лютичині (окраїна села). Бій тривав два тижні, залишивши великі братські могили. Тоді згорів млин на Мельницькій горі, згоріла хата старої Щупачки в Кривім, у якій було восьмеро дітей. Партизанський рух УПА та ІІ Світова війнаІз початком Вітчизняної війни уличнянці беруть активну участь в партизанському русі, який був розташований в лісах поблизу села Уличного. В селі на той час діє ВО УПА "Маківка” З приходом більшовиків репресій багато партизанів, а також безневинних людей загинули. Школа, як осередок освітиЗгадки про школу в селі Уличне збереглися з другої половини ХІХ століття.
Після І світової війни до 1939 року в селі існувала загальна народна школа ІІ ступеня. Директор – Дмитро Беч. В 1939 р в селі відкрили семирічну школу, де навчалось понад 450 дітей. В 1949 р школа стала середня. Було збудоване ще одне приміщення на вісім класних кімнат. 1976 рік – Уличне отримало нове приміщення для школи на 560 учнів. В цій школі зараз навчаються 510 учнів. Працює 57 вчителів Директор Савчин Ярослав Васильович
Випускники школи – гордість села УличнеБудзяк Василь Миронович-Професор, доктор економічних наук. Стельмахович Мирослав Гнатович – доктор педагогічних наук, автор більше 300 наукових праць з педагогіки. Костецький Іван – живе в Канаді, видав ілюстровану книгу-літопис про с. Уличне Ортинський Володимир Львович – кандидат економічних наук, ректор Львівської міліцейської академії. Білан Михайло Миколайович – адміністратор газети "Визвольний рух” – Великобританія Савчин Мирон Васильович - доктор психологічних наук, професор, завідуючий кафедри психології Дрогобицького пед. університету. Савчин Богдан Михайлович – кандидат технічних наук, викладач Дрогобицького пед. університету. Баб’як Мирон Михайлович – кандидат технічних наук, декан інституту менеджменту Дрогобицького пед. університету. Гаврилів Нестор Михайлович – кандидат історичних наук, викладач Дрогобицького пед. університету. Дуб Ярослав Михайлович – кандидат фізичних наук, викладач Кушнір Михайло Антонович – полковник збройних сил України Білан Тетяна Орестівна – кандидат філологічних наук, викладач Дрогобицького пед. університету. Ще багато уличнян підвищують свій рівень освіти, щоб бути достойними кандидатами цього списку.
Джерело-http://bystryi.at.ua/publ/istorija_sela_ulichne/1-1-0-59
|